Стандарт СОУ ОЕМ 08.002.016.019:2014 Лакофарбові матеріали. Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу встановлює критерії визначення переваг продукції щодо її потенційних впливів на стан довкілля та здоров’я людини протягом життєвого циклу.

Цей стандарт поширюється на фарби, лаки, емалі, шпаклівки, ґрунтовки, у тому числі порошкові. Його дія не поширюється на:

  • антикорозійні покриття;
  • протигрибкові покриття;
  • консерванти для збереження деревини.

Вимоги стандарту адаптовані до вимог актів права ЄС, зокрема:

  • Директиви Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 2004/42/CE від 21 квітня 2004 року про обмеження викидів летких органічних сполук пов’язаних із застосуванням органічних розчинників у фарбах, лаках та засобах для оздоблення автомобілів;
  • Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінки, дозволу і обмеження хімічних речовин (REACH);
  • Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин та сумішей.

Стандарт гармонізований з екологічними критеріями на лакофарбові матеріали програм екологічного маркування (І тип згідно ISO 14024) ЄС (Ecolabel.EU), скандинавських країн (Nordic Swan), Німеччини (Blue Angel), США (Green Seal), Австралії (GECA).

Найбільш важливі екологічні аспекти життєвого циклу лакофарбових матеріалів пов’язані з їх складниками. Основним завданням при впровадженні та подальшому перегляді екологічних критеріїв є:

  • обмеження вмісту небезпечних речовин у лакофарбових матеріалах;
  • поліпшення якості та строку служби лакофарбового покриття;
  • енергоефективність технологічного процесу виробництва;
  • зниження екологічних впливів у процесі виробництва;
  • зменшення відходів виробництва та споживання.

Розроблений технічним комітетом стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля»

Прийнятий – 30.12.2014 р.

Переглянуто – 30.12.2016 р.

Рекомендований наступний перегляд – ІI півріччя 2019 р.

Позаплановий перегляд стандарту здійснюють у разі:

  • змін державних норм та(або) нормативно-технічних документів, що взаємопов’язані з його вимогами;
  • надходження нових даних про технологічні інновації;
  • визначення інших факторів, що впливають на стан довкілля та здоров’я людини, пов’язаних зі споживанням та виробництвом продукції згідно ДСТУ ISO/TR 14062.

Відносно продукції, що успішно пройшла сертифікацію згідно вимог цього стандарту, одержувач екологічного сертифікату отримує право на застосування екологічного маркування згідно вимог ДСТУ ISO 14020, ДСТУ ISO 14024 та СОУ ОЕМ 913.01.