Стандарт СОУ ОЕМ 08.002.16.048:2020 Матеріали теплоізоляційні. Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу встановлює критерії визначення переваг матеріалів щодо їх потенційних впливів на стан довкілля та здоров’я людини протягом життєвого циклу.

Сфера дії цього стандарту поширюється на всі типи теплоізоляційних матеріалів. До складу будь-якого з них можуть входити складники з вмістом канцерогенних та інших шкідливих речовин. Наприклад, складники що містять фенолформальдегідну або меламіноформальдегідну смоли здатні виділяти вільні формальдегід і фенол – високотоксичні речовини. Всі ці речовини з часом накопичуються в приміщеннях, перетворюючи їх на «бомби уповільненої дії».

Основним завданням при впровадженні та подальшому перегляді екологічних критеріїв є:

• збалансоване управління природними ресурсами;
• енергоефективність технологічного процесу виробництва;
• зниження екологічних впливів у процесі виробництва;
• поліпшення показників енергоефективності теплоізоляції;
• обмеження вмісту небезпечних речовин у матеріалах;
• зниження радіологічного забруднення матеріалів;
• зменшення відходів виробництва та споживання.

Стандарт враховує вимоги екологічних критеріїв на теплоізоляційні матеріали програм екологічного маркування (І тип згідно ISO 14024) визнаних на міжнародному рівні: скандинавських країн (Nordic Swan), Німеччини (Blaue Engel), Нової Зеландії (Environmental Choice New Zealand) та інших.

Вимоги стандарту адаптовані до вимог актів права ЄС, зокрема:

• Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH);
• Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин та сумішей;
• Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 305/2011 від 09.03.2011 року про встановлення гармонізованих умов для розміщення на ринку будівельних виробів;
• Директиви Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2002/95/ЄC від 27 січня 2003 року про обмеження використання небезпечних речовин (RoHS);
• Директиви Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2001/95/EC від 03 декабря 2001 року про загальну безпеку продукції.

Відносно матеріалів, що успішно пройшли сертифікацію згідно вимог цього стандарту, одержувач екологічного сертифікату отримує право на застосування екологічного маркування згідно вимог ДСТУ ISO 14020, ДСТУ ISO 14024 та СОУ ОЕМ 913.01.