Лакофарбові матеріали можуть мати значний вплив на довкілля та здоров’я людини, залежно від того, які інгредієнти та компоненти вони містять. Зокрема, фарба виготовляється з трьох основних компонентів: пігменту, сполучного компонента та розчинника. На додаток до них, вона може містити різні добавки, в тому числі біоциди (щоб запобігти розвитку бактерій або грибка в банці або на пофарбованій поверхні). Кожен із цих інгредієнтів може мати вплив на довкілля протягом життєвого циклу фарби.

Розчинник можна розглядати як носій. Він випаровується в міру висихання фарби на поверхні. Фарби на основі органічних розчинників мають більший вміст летких органічних сполук (ЛОС), ніж фарби на водній основі. Виробництво фарб на основі органічних розчинників є більш енерговитратним.

ЛОС шкідливі для якості повітря в приміщенні. Вплив ЛОС може викликати головний біль; подразнення очей, носа та горла; ураження печінки, нирок і центральної нервової системи; і втрата координації.

Пігменти забезпечують колір, непрозорість і захисний бар'єр фарби. З цією метою у лакофарбовій промисловості широко використовують діоксид титану. Його значний вплив на довкілля проявляться у процесі виробництва. Воно є високоенерговитратним, призводить до викидів у повітря та воду, що негативно впливає на довкілля.

Інші компоненти фарб можуть містити інгредієнти, токсичні для тих, хто виробляє фарбу та тих, хто її використовує. Багато хімікатів використовуються як біоциди, але вони є необхідними.

Стандарт СОУ ОЕМ 08.002.016.019:2020 Лакофарбові матеріали. Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу встановлює критерії визначення переваг продукції щодо її потенційних впливів на стан довкілля та здоров’я людини протягом життєвого циклу.

Цей стандарт поширюється на фарби, лаки, емалі, шпаклівки, ґрунтовки, у тому числі порошкові. Його дія не поширюється на:

• антикорозійні покриття;
• протигрибкові покриття;
• консерванти для збереження деревини.

Вимоги стандарту адаптовані до вимог актів права ЄС, зокрема:

• Директиви Європейського парламенту і Ради (ЄС) № 2004/42/CE від 21 квітня 2004 року про обмеження викидів летких органічних сполук пов’язаних із застосуванням органічних розчинників у фарбах, лаках та засобах для оздоблення автомобілів;
• Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінки, дозволу і обмеження хімічних речовин (REACH);
• Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1272/2008 від 16 грудня 2008 року про класифікацію, маркування та пакування речовин та сумішей.

Стандарт гармонізований з екологічними критеріями на лакофарбові матеріали програм екологічного маркування (І тип згідно ISO 14024) ЄС (Ecolabel.EU), скандинавських країн (Nordic Swan), Німеччини (Blue Angel), США (Green Seal), Австралії (GECA).

Найбільш важливі екологічні аспекти життєвого циклу лакофарбових матеріалів пов’язані з їх складниками. Основним завданням при впровадженні та подальшому перегляді екологічних критеріїв є:

• обмеження вмісту небезпечних речовин у лакофарбових матеріалах;
• зведення до мінімуму вмісту ЛОС;
• запобігання використання шкідливих інгредієнтів, таких як канцерогени, мутагени та токсини, які впливають на репродуктивну систему;
• поліпшення якості та строку служби лакофарбового покриття;
• енергоефективність технологічного процесу виробництва;
• зниження екологічних впливів у процесі виробництва;
• зменшення відходів виробництва та споживання.

Відносно продукції, що успішно пройшла сертифікацію згідно з вимогами цього стандарту, одержувачу екологічного сертифікату надається право на застосування екологічного маркування відповідно до ДСТУ ISO 14020, ДСТУ ISO 14024 та СОУ ОЕМ 913.01.

Екомарковання на лакофарбових матеріалах гарантує мінімальний вміст шкідливих речовин, відсутність канцерогенних та мутагенних хімічних речовин, низький вміст ЛОС.