Принципи застосування екологічних марковань та декларацій викладені у міжнародному стандарті ISO 14020:2000 «Екологічні марковання та декларації – Загальні принципи» (Environmental labels and declarations – General principles). Цей нормативний документ гармонізований в Україні як ДСТУ ISO 14020:2003 Екологічні марковання та декларації. Загальні принципи (ISO 14020:2000, IDT).

Стандарт ISO 14024 «Екологічні марковання та декларації – Екологічне маркування типу I – Принципи та методи» (Environmental labels and declarations – Type I environmental labelling – Principles and procedures) – основоположний керівний документ для систем екологічної сертифікації та маркування продукції (програми екологічного маркування І типу). Цей стандарт встановлює вимоги до схеми сертифікації, органу з екологічного маркування (орган з оцінки відповідності), розробляння й прийняття екологічних критеріїв оцінювання життєвого циклу товарів і послуг різноманітних категорій.

Цей нормативний документ впроваджений до національної системи стандартизації як гармонізовані версії ISO 14024:2018 та 14024:1998. Зокрема, ДСТУ ISO 14024:2018 Екологічні марковання та декларації. Екологічне марковання типу I. Принципи та процедури (ISO 14024:2018, IDT) введено в дію з 01.01.2020. Водночас ДСТУ ISO 14024:2002 Екологічні марковання та декларації. Екологічне маркуванння типу І. Принципи та методи (ISO 14024:1998, IDT) лишається чинним до 01.01.2022 відповідно до Наказу ДП «УкрНДНЦ» від 17 грудня 2019 р. № 424. Нова редакція не має суттєвих відмінностей від попередньої.

Екологічні критерії оцінювання життєвого циклу (екологічні критерії) встановлюють показники поліпшених екологічних характеристик та додаткові критерії що визначають екологічні переваги предмета сертифікації. Впроваджуються у якості стандарту системи екологічної сертифікації та маркування. На кожну категорію товару чи послуги розробляється окремий стандарт.

Поліпшені екологічні характеристики
визначають поліпшені відносно загальнообов’язкових державних норм показники, що характеризують впливи продукції певної категорії на стан довкілля та здоров’я людини протягом життєвого циклу.

Діючі екологічні критерії оцінювання життєвого циклу на

• Категорії товарів
• Категорії послуг
• Зелений офіс
• Зелений клас

Згідно ISO 14024 вимоги екологічних критеріїв повинні відповідати таким принципам:

• встановлювати показники, що визначають поліпшені характеристики і переваги об’єкта стандартизації відносно його впливів на стан довкілля та здоров’я людини протягом життєвого циклу;
• показники, що встановлюються, мають бути точними, перевірюваними, відповідати призначенню та не вводити в оману споживача щодо значущості переваг;
• ґрунтуватися на науково обґрунтованих показниках прогресивних технологій виробництва;
• не створювати необґрунтованих бар'єрів у торгівлі;
• не дублювати показники згідно державних норм.

Стандарт ISO/TS 14027:2017 Екологічні марковання та декларації – Правила визначення категорій продукції (Environmental labels and declarations – Development of product category rules) – визначає керівні принципи та вимоги для визначення і перегляду категорій товарів чи послуг що є предметом стандартизації при розроблянні екологічних критеріїв. Цей стандарт є додатковим інструментом для розробляння екологічних критеріїв, тому його основним користувачем є організації зі стандартизації.

В Україні екологічні критерії розробляє національний технічний комітет стандартизації ТК 82 «Охорона довкілля». Стандарт розробляється робочою групою до складу якої входять члени ТК, провідні експерти галузі, технологи, екологи. Перша редакція розробленого стандарту проходить публічне обговорення. Після цього її доопрацьовують та виносять на розгляд Координаційної ради з екологічного маркування. Рішення про схвалення стандарту приймається простою більшістю голосів членів Координаційної ради. Після чого стандарт впроваджується до системи екологічної сертифікації та маркування згідно наказу про прийняття.

В Україні екологічні критерії переважно розробляють шляхом гармонізації з критеріями європейських регіональних програм екологічного маркування (програма ЄС (Ecolabel EU), скандинавських країн (Nordic Swan), або національних сертифікаційних систем згідно ISO 14024, що мають міжнародне визнання.

Як правило, вимоги екологічних критеріїв охоплюють (але не обмежені):

• ефективність екологічної політики та результативність управління екологічними аспектами життєвого циклу продукції;
• показники енергоефективності, фізико-технічних характеристик, довговічність:
• обмеження або заборону застосування складників за факторами ризику для довкілля та здоров’я людини відповідно до класу та категорії небезпеки згідно Регламенту № 1907/2006 Європейського парламенту та Ради ЄС від 18 грудня 2006 року щодо реєстрації, оцінки, дозволу і обмеження хімічних речовин (REACH) (для промислових товарів);
• рівень забруднення натуральної сировини токсичними елементами, вміст ГМО та небезпечних домішок (для харчових продуктів, тканин, косметичних засобів);
• показники питомої активності радіонуклідів у готовій продукції;
• показники енергоємності технологічного процесу виробництва;
• показники споживання водних та інших ресурсів у технологічному процесі виробництва;
• показники екологічних впливів виробничої діяльності;
• управління відходами виробництва та споживання тощо.

В українській системі екологічної сертифікації та маркування екологічні критерії позначаються СОУ ОЕМ та мають таке кодування:

Екологічні критерії планово переглядаються кожних 5 років. Позаплановий перегляд стандарту здійснюють у разі:

• змін державних норм або нормативних документів, що взаємопов’язані з його вимогами;
• надходження нових даних про властивості складників та технологічні інновації;
• визначення інших факторів, що впливають на стан довкілля та здоров'я людини, пов'язаних з виробництвом, споживанням (користуванням, експлуатацією) товарів чи послуг що є предметом стандартизації.

На даний час прийняті стандарти, що встановлюють екологічні критерії для:

• харчових продуктів (плодів та овочів, оброблених і законсервованих; салатів листових; какао, шоколаду та виробів кондитерських цукрових; продукції хлібопекарської, макаронної, кондитерської, кулінарної, сухарної та борошняної; меду натурального; олії рослинної; продуктів переробляння молока та м’яса; продуктів харчових спеціального дієтичного споживання; соусів і майонезів; продукції рибної, ракоподібних та молюсків, оброблених та консервованих);
• напоїв алкогольних та безалкогольних (напоїв алкогольних дистильованих, вин, пива, води питної фасованої, кави та чаїв);
• виробів текстильних;
• матраців;
• меблів та покриття для підлоги з лісоматеріалів;
• будівельних матеріалів та виробів для оздоблення (бетону та виробів з бетону; виробів керамічних; сумішей будівельних сухих; виробів гіпсових будівельних; прокату сталі; матеріалів теплоізоляційних, блоків віконних, шпалер);
• продукції хімічної промисловості (виробів з полімерних матеріалів; лакофарбових матеріалів; мийних засобів та засобів для чищення; добрив; палива автомобільного; твердого палива альтернативного та продуктів для розпалювання);
• косметичних засобів;
• виробів з целюлози, паперу та пластику (упаковки для харчових продуктів та посуду одноразового використання; виробів санітарно-гігієнічних побутових);
• устаткування електричного та побутових приладів;
• організацій та послуг («зелений офіс»; «зелений клас»; послуг з тимчасового розміщення (готелі, кемпінги, заклади оздоровлення та відпочинку); послуг з оптово-роздрібної та роздрібної торгівлі (заклади торгівлі); послуги банні).

Право власності на екологічні критерії належать органу з екологічного маркування. Придбати екологічні критерії можна, зробивши замовлення на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.