Екологічне маркування (environmental label, ecolabel – англ.) твердження, у якому зазначені екологічні аспекти певного продукту, засобу, матеріалу чи виробу (надалі – товару), послуги або об’єкта будівництва. Можуть застосовуватися у вигляді фраз, символу чи зображення на етикетці або пакованні, у технічній документації, рекламних матеріалах тощо.
Принципи, методи та вимоги до застосування встановлені міжнародними стандартами серії ISO 14020 «Екологічні маркування та декларації».
За значенням поділяються на 2 типа.
І тип вказує на конкурентну перевагу об’єкта екологічної сертифікації щодо його впливу на стан довкілля і здоров’я людини протягом життєвого циклу. Об’єктом сертифікації може бути готова продукція, послуга, організація, об’єкт будівництва. Цей тип маркування передбачає впровадження системного підходу до встановлення екологічних критеріїв та оцінювання життєвого циклу згідно ISO 14024.
Складається з фраз що вказують на перевагу , номеру екологічного сертифікату та знаку екологічного маркування. Право на його застосування надається третьою стороною (органом з екологічного маркування) за результатами оцінювання на підставі екологічного сертифікату.
Таке маркування є орієнтиром для споживача, замовника, постачальника чи ритейлера орієнтованого на більш безпечну продукцію з поліпшеними екологічними характеристиками.
ІІ тип маркування інформує про певну характеристику, пов’язану з впливами на довкілля, що може бути корисною для експлуатації, обслуговування, ремонту чи утилізації. Маркування ІІ типу належить до самодекларацій, тобто заяв, що не вимагають додаткового незалежного оцінювання третьою стороною (сертифікації). Фрази таких заяв, їх тлумачення, методи обґрунтування їх застосування та застереження щодо введення в оману споживача викладені в міжнародному стандарті ISO 14021.
Наприклад, до ІІ типу відносяться такі фрази як:
- придатний для компостування;
- здатний до розкладання;
- розбірна конструкція;
- зменшене енергоспоживання;
- зменшене використання ресурсів;
- зменшене водоспоживання;
- придатний для повторного використання та інші.
Фрази повинні застосовуватися разом з пояснювальним доповненням для запобігання оманливих тлумачень щодо їх значення. Рекомендації до пояснювальних доповнень наведені в ISO 14021.
Разом з фразами або замість них можуть застосовуватися спеціальні символи у відповідності до графічних вимог встановлених ISO 7000.
Користувач самодекларацій повинен мати та надати за вимогою будь-якій зацікавленій стороні підтвердні документи, що доводять відповідність фрази чи символу вимогам ДСТУ ISO 14021.