Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 3 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Уряд визнав таким, що втратив чинність Технічний регламент з екологічного маркування. Прийняття рішення зумовлене тим, що зазначений нормативно-правовий акт встановлював вимоги щодо присвоєння і застосування необов'язкового (добровільного) екологічного маркування в Україні, посилаючись на положення міжнародного стандарту ISO 14024:1999, що суперечило сучасним принципам технічного регулювання. Адже з набуттям чинності оновленої редакції Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», технічне регулювання є правовим регулюванням відносин у сфері визначення та виконання обов’язкових вимог до характеристик продукції або пов’язаних з ними процесів та методів виробництва, а також перевірки їх додержання шляхом оцінки відповідності та/або державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції чи інших видів державного нагляду (контролю).
Світова практика застосування екологічного маркування ґрунтується на вимогах міжнародних стандартів серії ISO 14020 «Екологічні марковання та декларації», що упроваджені до національної системи стандартизації шляхом гармонізації. Принципи та методи застосування екологічного маркування яке вказує на поліпшені характеристики (екологічні переваги) визначені стандартом ДСТУ ISO 14024:2002 Екологічні марковання та декларації. Екологічне маркування типу І. Принципи та методи (ISO 14024:1999, IDT).
Отже, відміна Технічного регламенту з екологічного маркування ніяким чином не вплинула на добровільну систему екологічної сертифікації та маркування за схемою згідно ISO 14024 що впроваджується Центром екологічної сертифікації та маркування ВГО «Жива планета» з 2003 року, і має міжнародне визнання.
Безпідставне декларування екологічних характеристик чи переваг продукції, зокрема шляхом застосування тверджень «екологічний», «екологічно чистий», «зелений» порушує вимогу статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (поширення інформації, що вводить в оману). За порушення цієї статті Антимонопольним комітетом України накладаються і стягуються штрафи в розмірі до 5% від доходу за рік, що передував року, у якому виявлено порушення.
Викладена інформація ґрунтується також і на позиції Мінекономрозвитку України яке є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання.
